Блог вчителя Цибульник Наталії Іванівни: Трудове навчання. 6 класи.

Серед українських народних свят одним із найбільших і найурочистіших є Великдень — Світлий Празник Христового Воскресіння. Це свято багате на церковно-обрядові й народні звичаї. З ним пов’язано чимало традицій, ритуалів і символів. Основні символи Великодня — паска й писанка. Жінки й дівчата розмальовували до свята писанки, в яких уславляли животворящу силу сонця та безконечність життя. Крашанки фарбували переважно в червоний — це колір вогню і життя: саме в яйці воно зароджується. Писанками та крашанками люди обмінювалися всі три дні, дарували їх рідним і близьким, примовляючи: “Христос Воскрес”, а у відповідь: “Воістину Воскрес”. Передісторія свята Пасхи сягає старозавітних часів, коли нащадки праотця Авраама - єврейські племена, чи коліна Ізраїлеві, ще займалися переважно тваринництвом. У них було весняне свято, пов'язане з вигоном тварин на пасовище,– Песах. До речі, в українців ця подія традиційно приурочувалася до травневого свята Юрія. Найважливішим атрибутом Великодніх свят у слов’ян були обрядові страви, а серед них головне місце посідав хліб у вигляді випічки. У православних та греко-католиків - це калач- паска, який пекли із муки найвищого сорту, щедро заправляючи яйцями та подекуди ще родзинками. Вірменська паска називалася катха, її випікали з пшеничного ґрису і заправляли медом. Іудеї пекли прісну мацу - "гіркий хліб свободи", - зерно і мука для якої повинні бути вистояти півтора року. У дні свята вони остерігалися їсти страви, виготовлені з квашеного тіста, тому все квашене ще до свята видаляли з приміщення. В українців ще однією важливою ритуальною стравою вважалося великоднє яйце - здебільшого розписане, розмальоване чи просто забарвлене в один колір - відповідно, звалося писанкою, крашанкою чи галункою . Традиція дарувати пасхальні яйця – символ народження життя, воскресіння – існував на теренах сьогоденної Європи з XVI століття. Виготовлення майстерно прикрашених великодніх яєць було і традицією, і старовинним ремеслом у слов’ян.

Просту писанку дарував своїй подрузі звичайний ремісник чи селянин, майстерно зроблена ювелірна прикраса – великоднє яйце, виготовлене Карлом Фаберже – дарувалася російським імператором своїй дружині. Вважають, що Карл Фаберже і його художники, ювеліри, каменерізи, скульптори-моделювальники та мініатюристи довели мистецтво виготовленняи ювелірних великодніх яєць до неперевершеного рівня смаку, майстерності та творчої фантазії.

На Україні, окрім вже більш широковідомих мистецьких стародавніх традицій виготовлення писанок писачком, дряпанок і крапанок, були міські оригінальні техніки. Зокрема, в старому Києві клеїли на сувенірні яйця фрагменти мережив та аплікації з тканинних малюнків.

Українське сьогодення характерне звертанням людини до народних традицій в декоративно-ужитковому мистецтві. Причому, наряду з опануванням традиційних технологій виготовлення виробів, відзначається креативне ставлення до процесу творчості: з’являються нові композиційні рішення, використовуються, наряду з традиційними, сучасні матеріали та сучасні технології їх обробки.

З вищенаведеного випливає твердження про неперехідність вікових народних традицій. Ця неперехідність зумовлена великою кількістю факторів, які випливають і з ареалу існування народу, і з його історичного розвитку з прадавніх часів. Тут ми торкаємось того поняття, яке зветься душею народною. Народні традиції не є щось стале: розвивається система взаємовідношень у суспільстві, розвиваються технології, установлюється глобалізація загальнолюдських цінностей. Традиції, зберігаючи коріння, теж видозмінюються. Тому за основу виробу цього проекту взята описана пасхальна традиція – виготовляти (розписувати) і дарувати символічні великодні яйця. Тільки яйця в цьому проекті будуть виготовлятись з використанням сучасних матеріалів і на основі сучасних модернових дизайнерських рішень. Традиційна ж основа залишається незмінною.

1.2. Вимоги до конструкції виробу

Технологія виготовлення яйця побудована на поєднанні декількох технік, серед яких можна назвати: робота зі стрічкою, вишивка стрічкою, оздоблення

бісером, обробка пінопласту. У готовому вигляді великоднє яйце являє собою пінопластову основу, обмотану в певному порядку шовковою стрічкою з подальшим оздобленням стрічкою, декоративними булавками, намистинами, бісером, квітками, виготовленими із стрічки, декоративною ниткою.

Вимоги композиційної побудови виробу:

v відповідність основній теми;

v знаходження композиційного центру;

v пропорційність і симетричність розміщення елементів;

v рівновага і закон ритму.

1.3. Вимоги до матеріалів

Для виконання роботи необхідно:

з матеріалів

§ стрічка шовкова (атласна) шириною 6 мм;

§ булавки швацькі декоративні;

§ стрічка капронова шириною 30 мм;

§ декоративні нитки;

§ упаковочний пінопласт відповідного розміру.

для обробки матеріалів

§ шпалерний ніж;

§ леза для безпечної бритви;

§ шліфувальну шкірку;

§ ножиці.

1.4 Аналіз зразків аналогів

Зразок №1 Зразок №2 Зразок №3

Критерії аналізу	№1	№2	№3
1. Особливості композиційної будови орнаментів	+	+	+
2. Естетичність	+	+	+
3. Оригінальність	+	+	+
4. Поєднання техніки виконання	+	+	+
5. Практичність	+	+	+

Всі розглянуті зразки відповідають призначенню та вимогам композиційної будови виробу.

Для проектування я обираю зразок № 1.

Виріб приймається виразно, вся композиція легка і яскрава, може використовуватися як подарунок, для надання інтер’єру естетичного вигляду.

ІІ. Конструкторський етап

Ескізне проектування

2.1. Опис зовнішнього вигляду

2.2. Розрахунок собівартості виготовленого виробу

назва матеріалів	одиниця виміру	кількість	ціна за 1 вим. в грн..	вартість витрат
Шовкова стрічка	м.	4 х 3м	0,50 грв.	11 грв.
Швацькі булавки	шт.	10	0,80 грв.	8 грв.
Шпалерний ніж	шт.	1	6, 50 грв.	6, 50 грв.
Шліфувальна шкурка	шт.	2	2 грв.	4 грв.
Пінопласт	безкоштовно (сировина на утилізацію)

Всього 29 грн. 50 коп.

2.4. Витрати на електроенергію

Вартість витрат на електроенергію під час виготовлення виробу:

1кВт/год • 0.24 грн. • 15 хв. = 3.60 грн.

2.5. Безпека використання виробу

Ø Виріб забороняється для використання як дитячої іграшки для дітей віком до 6 років, так як в його конструкції використано колючі предмети (швацькі булавки).

Ø Виріб виготовлено з горючих матеріалів, тому при його використанні необхідно дотримуватись загальних правил пожежної безпеки.

2.6. Екологічне обґрунтування проекту

Для виготовлення великоднього яйця за приведеною технологією використовуються екологічно безпечні матеріали та вироби з них:

· основа яйця – побутовий упаковочний пінопласт;

· стрічка для обмотки – шовк (або штучний шовк), атлас, капрон;

· нитки – бавовна, або шовк, або штучне волокно;

· швацька булавка – сталь з антикорозійним покриттям, поліетилен.

Слід врахувати, що для основи використано упаковочний пінопласт, – використання у виробі переводить його з продукту утилізації у вторинну сировину. Виріб, з точки зору токсичності матеріалів, безпечний для використання як в побутових умовах, так і в будь-яких інших.

ІІІ. Технологічний етап

1. Виготовлення пінопластової основи яйця

Із пінопластової упаковки шпалерним ножем вирізаємо заготовки розміром приблизно 60х60х90мм. Упаковка береться від габаритної побутової техніки: пральних машин, холодильників та ін., де використовується пінопласт значної товщини.

За допомогою шпалерного ножа виготовляємо заготовку (у формі яйця).

За допомогою леза зрізуються грубі грані, заготовка набуває симетричного яйцеподібного вигляду.

Остаточного (гладенького) вигляду заготовці надаємо за допомогою шліфувальної шкірки.

2. Обмотування основи яйця стрічкою

Наступним етапом роботи над виробом є обмотування пінопластової основи яйця шовковою (або атласною) стрічкою. Стрічка вибирається шириною

6 мм. При використанні більш широкої стрічки важко добитись щільного прилягання стрічки до поверхні пінопластової основи.

Намотка стрічки ведеться від полюса до полюса. Виконується перший виток, при якому силою тертя закріплюється початок стрічки.

Наступні витки виконуються із зміщенням стрічки в екваторіальній площині приблизно на половину ширини стрічки, стрічка при цьому суцільно вкриває

поверхню пінопластової основи. При виконанню обмотки важливо чітко проводити середину стрічки через полюс за кожним витком, дотримуватись

рівномірного натягу стрічки.

У випадку, якщо є необхідність перерви в роботі, стрічка швацькою булавкою пришпилюється до основи, потім робота відновлюється.

При завершенні намотування (на останньому витку) стрічку обрізають на 1,5 см далі від тупого полюса яйця, підгинають край та пришпилюють його шпилькою у тупому полюсі.

3. Оздоблення виробу

Для оздоблення виробу використовують шовкову, капронову стрічки, декоративні квіти, булавки, декоративні нитки та шнури.

ІV. Заключний етап

Критерії оцінки проекту

4.1. Технологічні критерії:

- тканина довговічна, витрати мінімальні;

- технологія вишивання дотримана, складність і об’єм – середня;

- доцільність виробу використовується за при значністю.

4.2. Естетичні критерії :

- правильно підібрана кольорова гама;

- виріб сприймається виразно, вносить в інтер’єр елементи сучасного колориту, побудованого на давніх традиціях українського народу.

4.3. Економічні маркетингові критерії:

- виріб користується попитом на ринку;

- середня собівартість проекту, високий рівень продажної ціни;

- доцільний вид реклами – виставки, художні салони і ярмарки.

ВИСНОВОК

Розробка проекту будується на великодніх народних традиціях, зокрема

на традиції виготовлення і дарування пасхальних яєць. Робота над проектом дозволяє ближче вивчити народні традиції, ознайомитись з культовими виробами та виробами декоративно-ужиткового мистецтва, розвинути естетичне сприйняття народної творчості, розвивати креативне мислення при виконанні проекту, опанувати методи роботи з новими матеріалами.

5-А- 5-Б класи. Трудове навчання. 24.04.

Тема. Міні-проект «Великодній сувенір». 1) Вибір та обгрунтування теми проекту(виріб). Планування роботи. 2) Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення виробу. Виготовлення виробу. (Продовження)

Д/З.1. Переглянути презентації:

https://drive.google.com/file/d/1qnLXzU1onRfSlw8fmYgZvJd-wV84BJ08/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/12cVmc4pVB0sWMlMxX5uaXcMdBbJlNEWI/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1Pyk48cxAyXGVCBVWam-Tn0fywjGuAo0h/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/13wL3HarB-CFZUcvrtcIfce6OtIv6mcRu/view?usp=sharing

2.Виготовити Великодній сувенір. 3. Надіслати фото

5-А клас-5-Б клас. Трудове навчання. 17.04.

Д/З.1. Переглянути презентації:

https://drive.google.com/file/d/1qnLXzU1onRfSlw8fmYgZvJd-wV84BJ08/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/12cVmc4pVB0sWMlMxX5uaXcMdBbJlNEWI/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1Pyk48cxAyXGVCBVWam-Tn0fywjGuAo0h/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/13wL3HarB-CFZUcvrtcIfce6OtIv6mcRu/view?usp=sharing

2.Виготовити Великодній сувенір. 3. Надіслати фото

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ

Виготовлення ляльки – мотанки. 5 клас

Актуальність теми

На Україні здавна були популярні обереги для дому. Але куплений оберіг не має такої магічної сили як оберіг зроблений своїми руками.

«Наш оберег ішов з землі,
Коли нас скіфами ще звали.
І талісман той берегли,
І щастя в доленьці шукали.
Або коли була війна,
І ворог йшов на схил Дніпровий,
Чи то котилася чума,
Чи хтось був дуже тяжко хворий...» (О. Онищенкo)

Іще для наших прабабусь і бабусь хрест, молитва, великодня крашанка, як і рушник, паляниця, вогонь у печі, обручка, пучечок певного зілля, пов'язаного навхрест, а також слова «добрий день!», «з Богом!», «бувайте здорові!», як і «не убий», «не укради»,— були не просто предметами і словами, а знаками добра і сили, заступниками від нещасть, були — оберегами.

У давнину людина відчувала тісніші зв'язки з силами природи і вже за часів палеоліту (10-5 тис. до н. е.) диференціювала їх на добрі та злі, причому добрі були оберегами від злих. Але їх треба було періодично задобрювати, звертатись до них з магічними заклинаннями, приносити їм жертви.

Проте людина відчувала потребу ще і в матеріалізованих захисниках — оберегах.

Люди вірили, що обереги захищають їх від хвороби, «дурного ока», стихій та іншого лиха. Збираючись в далеку дорогу, людина брала з собою оберіг, щоб вкладене в нього добро, віра і любов зігрівали душу, нагадували про батьківський дім та рідну землю.

Лялька – це одна з найдавніших народних іграшок, яка сьогодні стає дедалі популярнішим сувеніром і видом рукоділля. Здавна в кожній родині вона виконувала роль оберега. Вважали що лялька є посередником між тими, хто живе зараз, та минулими і прийдешніми поколіннями. Лялька – мотанка є одним з найцікавіших фольклорних напрямів і найдоступніших дітям творів мистецтва. Ляльки – мотанки дають змогу не загубити прадавню лялькову культуру нашої землі та залишити її для майбутніх поколінь.

Лялька-мотанка є одним з найцікавіших фольклорних напрямів і найдоступніший дітям твір мистецтва. Ляльки-мотанки дають змогу не загубити прадавню лялькову культуру нашої землі та залишити її для майбутніх поколінь. У наш час на прилавках магазинів можна побачити багато гарних іграшок. Але вони зроблені на фабриці і не несуть тепла душі їхніх творців. Тому в 21 столітті діти знову повинні бачити не тільки іграшки виготовлені машинами, але і своїми руками..

Мета проекту: навчитися виготовляти народну ляльку, показати можливість використання таких виробів для ігор і подарунків, розвивати інтерес до теми проекту серед ровесників.

I ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Вивчення теми дозволить з»ясувати, коли з»явилися традиційні народні ляльки, які ляльки були в нашого народу, яке призначення мала кожна лялька.

Завдання проекту:

· Ознайомитися з історією виникнення народної ляльки.

· Вивчити та застосувати на практиці технології виготовлення різних видів ляльок.

· Виготовити сувенірну ляльку – мотанку в національних традиціях.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Лялька - мотанка – оберіг родини і душі
Лялька здавна відома в усіх традиційних культурах – від Аляски до
Австралії, від Африки до України – не тільки як дитяча іграшка, але й як
могутній магічний талісман та й оберіг родини й Роду. Головним
призначенням ляльки у давні часи було берегти душу свого власника від зла,
хвороб і нечистих помислів, а лялечку-оберіг часом передавали з покоління
в покоління впродовж років і віків, і були ляльки, про які складалися
легенди, і потім передавалися від матері до дочки, як священний переказ...
В Україні таку ляльку називають лялька-мотанка, і тут вона відома з
незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської
цивілізації. Перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з
поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво. Можна
сказати, лялька-мотанка – це найдавніше у світі зображення людської
постаті, і навіть предтеча скульптури.
А в українських родинах здавна молода мати, чекаючи дитину, неодмінно
робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж
покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали лялечку, і вона
ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім
родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була.
В Україні, ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з весільним
посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна
дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову сім’ю. Причому
в родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят немає
діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою,
то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. Згодом молода мати
клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та
поганих очей, а коли дитина підростала, то ляльки віддавалась їй для
грання.
У наш час з кожним роком набуває поширення древнє мистецтво виготовлення ляльки-мотанки, і вже зроблені руками майстрів ХХІ століття, ці правічні берегині наших родин продовжують виконувати свою захисну функцію…
ВИГОТОВЛЕННЯ
Здавна виготовлення ляльки супроводжувалося обрядовими піснями, і це було свого роду магічним актом, спрямованим на добру долю, подружню злагоду, щасливе весілля, гармонію в родині. Іноді лялька виготовлювалась «до випадку»: наприклад, щоб викликати або припинити дощ, змінити погоду, залагодити сварку в родині, забезпечити добру подружню пару дівчині чи хлопцеві.
Майстер, приступаючи до створення ляльки-берегині, вкладає в процес свої думки і наміри: для чого ця лялька робиться, у чому вона покликана сприяти і в чому допомагати своєму майбутньому власнику.
При виготовленні ляльки-мотанки в жодному разі не використовується голка,
а тільки нитки і тканина. Лише в останні часи майстри, що роблять
колекційні ляльки, які вже мають не тільки сакрально-обрядове, але й
художнє та естетичне значення, використовують голку для оздоблення, і то
лише вбрання ляльки, вишивкою або гаптуванням. Всі інші, найважливіші деталі ляльки-оберегу, дотепер виготовляються без застосування голки.
Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного або лляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб.
Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить
берегинею – з хрестом замість обличчя. Хрест – один з найдревніших
оберегів, символ Сонця, життя і нових починань, і символізує саму людину,
гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного
(вертикаль). Лялька-берегиня обов’язково мотається за рухом сонця – тоді
вона принесе удачу та щастя.
Інший неодмінний атрибут ляльки-берегині – розпростерті в жесті захисту руки, адже лялька ще й символ Богині-Матері, яка дає життя і пряде нитки людських доль. Та ниточка, якою мотається лялька-берегиня – це символ щасливої нитки, що її пряде кожному з нас Велика Богиня, золота нитка, яка єднає покоління в міцний єдиний Рід, береже і захищає, дає силу, наснагу і добробут. І майстриня, створюючи ляльку-мотанку, закладає у своє творіння щасливі побажання, яких вона просить для майбутнього власника ляльки у Хранительки Долі…
Зараз майстри, які працюють з традиційною лялькою, відзначають позитивний вплив, який має процес виготовлення такої ляльки на психіку людини.
Наприклад, народний майстер-лялькар Валентина Бердник-Сокоринська, яка
робить свої ляльки-мотанки з дотриманням усіх стародавніх обрядів та
законів її виготовлення, часто проводить спеціальні майстер-класи для
майбутніх матерів або для дітей-сиріт. Виготовлення ляльки-мотанки – це
свого роду психотерапія, яка бере свої витоки в глибокій давнині, яка
допомагає зняти певні психологічні травми. Наприклад, помічено, що
діти-сироти, які пройшли майстер-класи по виготовленню ляльки, стають
врівноваженішими, і разом з тим, вони роблячи свою лялечку, формують образ своєї майбутньої матері. Так само, жінки, які в період вагітності,
проходять майстер-клас, програмують для своєї дитини щастя, здоров’я, успіх.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ
Лялька-берегиня має стояти на видному місці. Якщо лялька покликана сприяти любовній гармонії – у спальні, якщо це лялька на добробут і соціальний успіх – у вітальні або кабінеті, лялька-берегиня домашнього вогнища та родинного затишку – у тому місці, де члени родини найчастіше збираються разом.
Ляльку в жодному разі не можна підвішувати за голову. Найкраще ставити її на підставку, так, щоб вона оглядала кімнату. В крайньому разі її можна почепити на стіну за спеціальну петельку ззаду на поясі.
Коли ви вносите ляльку в дім і ставите її на призначене для неї місце,
можна їй «розказати», для чого вона прийшла у ваш дім. Не варто у
присутності ляльки-берегині лаятися або з’ясовувати стосунки. І не варто
ляльку, придбану для вашого дому, передаровувати іншим людям. Разом з нею може піти гармонія з вашого дому...
В Україні народну ляльку робили з доступного дешевого матеріалу: соломи, трави, тканини, шматочків старого одягу тощо, і без будь-яких інструментів. Спосіб простий – змотування, перекручування й перев»язування тканини. Відповідно ляльки бувають вузлові та мотані. Вузлові ляльки виготовляють шляхом намотування та прив’язування тканини без застосування голки. Голку й нитку в окремих випадках використовують під час пошиття головного убору та оздоблення вбрання ляльки. Ляльку – мотанку роблять без вузлів, хоча принципової різниці між цими способами немає.

В Україні вирізняли три основних типи ляльок – мотанок:

· Немовля

· Баба – берегиня

· Дівчина – наречена

Опрацювавши літературу були підібрані моделі – аналоги, які можна використати у розробленні власного виробу.

МОДЕЛІ – АНАЛОГИ

Усі моделі виготовлені шляхом намотування тканини на основу. Голова зроблена з мотка лляної тканини. Сакральний хрест замість обличчя символізує єдність неба і землі, чоловічого (вертикальна лінія) і жіночого (горизонтальна) начал. Ляльки, одягнені в костюми, характерні для України XVIII - XIX століть. В окремих деталях костюма використана традиційна українська вишивка. Усі моделі – аналоги нескладні за технологією виготовлення, мають естетичний і привабливий вигляд. Важливим є збереження традицій національного костюма.

II КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

Опис проектованого виробу.

Будемо виготовити ляльку- мотанку яка має назву «Дівка – Баба».

Ця лялька символізує нашу дівочу сутність. З одної сторони - дівка, а потім вона перетворюється на бабу. А дівка ж нікуди не ділась, вона в середині є. А звання "баба" колись було почесним і його отримувала лише та, котра народила дівчинку.

Одна лялька «Дівка» – це дівчина у вінку. Вона одягнена у вишиту сорочку. До сорочки одягнена червона спідниці та фартух. Головний убір – вінок із квітів та стрічок, є основною відмінністю дівочого вбрання від жіночого.

Інша лялька «Баба» - це є жінка з дитиною на руках що символізує жінку – берегиню роду. Одягнена у сорочку та спідницю але темних кольорів. На голові зав’язана хустка.

Матеріали: натуральні тканини, нитки, шовкові стрічки,

дерев’яна паличка для основи ляльки.

III. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

1. Послідовність виготовлення ляльки – мотанки

Українська лялька в основі голови має скручену по спіралі смужку тканини. Спіраль – це один із найдревніших символів вічності й безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі. Інша характерна ознака мотанки – хрест на обличчі ляльки. Хрест у даному випадку є оберегом – символом Сонця, життя і нових починань, символізує саму людину, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). Вузлову ляльку мотають за рухом Сонця, тоді вона принесе успіх і щастя.

В основі української ляльки-мотанки – хрестоподібна фігура, де єдина об’ємна деталь – це голівка. Її виготовлення – це найважливіший момент процесу створення ляльки-мотанки.

І обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя.

Коли голівка готова, майстриня нарікає майбутню ляльку тим іменем, яке буде символізувати її призначення. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після того ляльку одягають – вбрання

2. Технологічна карта «Виготовлення голови та тіла ляльки»

Технологічна операція

Зображення операції

1 Виготовлення голівки

Моток тканини розміщують вертикально у квадратний шматок тканини, обмотують ниткою і зав’язують вузлом.

Голову прив’язуємо до невеликої палички, з іншого боку робимо таку саму голову.

2 Виготовлення туловища

Кінці тканини закладаємо до середини і змотуємо кінці – це руки.

Тепер формуємо груди з того самого матеріалу, що й голови і примотуємо знизу.

3 Виготовлення хреста на голові ляльки

Різнокольоровими нитками намотують на обличчі ляльки хрест

4 Виготовлення спідниці.

Беремо два шматочки тканини, зшиваємо їх докупи. Посередині можна вставити кружево, пришити тасьму.

5 Виготовлення сорочок.

Сорочки виготовляємо з вишитого рушника – для дівчини, та з шерстяного платка – для баби.

6 Оформлення голови.

Для дівки виготовити вінок із шовкових стрічок.

Бабі зав’язати хустку.

7 Одягання ляльки- дівки

Одягти на ляльку сорочку та спідниці, пояс підв’язати стрічками. Виготовити фартух та одягти поверх спідниці.

8 Одягання ляльки - баби

Одягти сорочку, спідницю, фартух. Виготовити маленьку ляльку – немовля і прикріпити до баби.

3. Екологічне обґрунтування виготовлення виробу.

Для виготовлення виробу використано натуральні тканини та нитки, які є безпечними й нешкідливими для здоров’я людини. Забрудненість навколишнього середовища піл час виготовлення виробу відсутня.

4. Технологічне обґрунтування виготовлення виробу.

Витрати матеріалів незначні, їх доступно придбати або використати старі речі. Нескладна технологія виготовлення виробу потребує відносно короткого часу, мінімальне використання необхідних інструментів та обладнання.

5. Естетичне обґрунтування

Декоративність, естетична привабливість, гармонійність, композиційна цілісність.

6. Економічне обґрунтування виготовленого виробу включає: вартість матеріалів, витрат на електроенергію, на оплату праці.

Важко оцінити творчість і порахувати час, витрачений на виготовлення ляльки – мотанки. Практично собівартість ляльки виготовленої власноруч на уроках і вдома, дорівнює вартості витрачених матеріалів. Частину матеріалів можна знайти вдома, тому що на ляльку згодяться шматки тканини, що була у вжитку.

Розраховуючи собівартість, не будемо враховувати:

· Комерційні витрати;

· Податкові і соціальні відрахування;

· Витрати на електроенергію

Розрахунок витрат матеріалів (М)

ВИСНОВКИ

Як бачимо з розрахунків собівартість виробу низька, що дає можливість заощадити сімейний бюджет.

Під час виконання проекту учні більше ознайомилися з народною лялькою.

· Вивчили історію виникнення традиційних народних ляльок;

· Вивчили класифікацію і ознайомилися з матеріалами, що використовують для їх виготовлення;

· Навчилися використовувати основні технологічні прийоми, які застосовують для виготовлення ляльок – мотанок.

Ця оригінальна лялька може стати чудовим подарунком чи оберегом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Герус л. Українська народна іграшка. – Л., 2004. – 264с.

2. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу .- К.: Либідь, 2006. – 256с.

3. Найден О.С. Українська народна лялька. – К.: Видавництво «Стилос», 2007.

4. Напиткіна Г.П. Українська лялька – оберіг. – Тернопіль.: «Підручники і посібники», 2007. – 32с.

5. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред.. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів: Фенікс 1994. – 608

Блог вчителя Цибульник Наталії Іванівни

Страницы

Трудове навчання. 6 класи.

Комментариев нет:

Отправить комментарий